Лікар ортопед-травматолог розповів про сучасне лікування захворювань колінних суглобів

Оперативне лікування за допомогою ендоскопа вже давно широко застосовується в світі. Артроскопія (від грец. αρθρον + σκοπέο – суглоб + дивлюся) – мініінвазивна хірургічна маніпуляція, що проводиться з діагностичною та лікувальною метою при захворюваннях та ушкодженнях суглобів. Виконується така маніпуляція за допомогою артроскопу.

Артроскоп – це високотехнологічний прилад, який дещо спрощено можна представити у вигляді тонкої трубки діаметром у кілька міліметрів, яка забезпечена оптоволоконною камерою і джерелом холодного світла. Для введення артроскопа в суглоб не потрібно робити розрізи, тільки невеликий прокол, через який артроскоп вводиться в порожнину суглоба. Після введення всередину камера починає транслювати зображення на монітор, встановлений поруч з операційним столом.

У якості лікувального методу артроскопія  є досить ефективною. В першу чергу це малоінвазивне втручання без операційної рани – і це одна з найважливіших переваг цієї техніки. Операції на суглобах – завжди складні, анатомічна будова створює значні труднощі в хірургії суглобів, адже для того, щоб отримати доступ до операційного поля, суглоб доводилося розкривати – розрізати суглобову сумку. Така операційна рана вимагала тривалого періоду загоєння, протягом якого суглоб повинен бути знерухомлений, що завжди вкрай негативно позначається на його функції. У результаті навіть найпростіше хірургічне втручання виливалося в місяці реабілітації. У зв’язку з віддаленими і не завжди відмінними результатами такі операції на суглобах проводилися лише в крайньому випадку, після тривалого і безуспішного консервативного лікування. Із застосуванням артроскопії ситуація змінилася докорінно. Тепер хірургічні маніпуляції в суглобі не завдають йому додаткової травми, навіть кровотеча при цьому відсутня, а значить, реабілітація мінімальна. Це дозволило значно розширити показання до хірургічного лікування травм і захворювань суглобів.

Показаннями для проведення артроскопії суглобу є артрози та артрити, травми, гемартрози, розриви суглобових зв'язок, хронічні запалення, пошкодження і кіста меніска, видалення сторонніх тіл і зайвої рідини, видалення наростів та спайок у суглобі, вивихи та підвивихи надколінника.

Абсолютними протипоказаннями до проведення процедури будуть: наявність інфекції, анкілоз (кістковий, фіброзний), тяжкий загальний стан пацієнта, гнійне запалення навколо суглоба. Відносні протипоказання – масивний крововилив у суглоб і великі пошкодження (порушення герметичності суглоба, розрив суглобової капсули).

У ортопедо-травматологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського з кінця 2016 року встановлено повністю укомплектовану сучасну артроскопічну стійку. Ми переважно виконуємо артроскопічні операції на колінних суглобах.

Починається операція на колінному суглобі з анестезії. Застосовують наступні методи знеболення: спинномозкова анестезія – найбільш поширений вид знеболення. До її переваг належить збереження постійної зв’язку з пацієнтом, навантаження на легені та серце значно менше, знижується ризик появи таких ускладнень, як тромбоемболія легеневої артерії, тромбоутворення, хворий не відчуває болю, слабкість, нудоту, немає блювання після операції. Загальний наркоз використовується у складних випадках.

Хід оперативного втручання наступний. Проводиться обробка операційного поля за стандартною схемою. Перед самою операцією на стегно хворого накладають джгут, який не дає крові потрапити в порожнину суглоба. Всі інструменти вводяться через отвори розміром від 5 мм до 7 мм. Огляду та подальшим діям допомагає також введення в порожнину суглоба стерильного фізіологічного розчину, який надходить через один з інструментів.

Через малоінвазивні розрізи проводиться огляд суглоба, видаляється ушкоджений меніск, здійснюється відновлення зв’язок й інші маніпуляції. Після операції на коліно накладаються стерильні пов’язки.

Час перебування в стаціонарі залежатиме від обсягу хірургічного втручання і стану хворого. Наприклад, при артроскопії меніска пацієнта буде виписано через 2-3 доби.

Період повного відновлення може зайняти від місяця до трьох. Все вкрай індивідуально. До основних методів відновлення після артроскопії належать нормалізація відтоку крові та профілактика утворення тромбів і набряків. У післяопераційний період пацієнту призначають антибіотики, знеболювальні (за необхідності) і легкий масаж. Згодом особливу увагу слід приділити спеціальним вправам, про які розповість інструктор ЛФК. Для відновлення коліна після артроскопії лікувальна гімнастика є дуже важливою. На етапі реабілітації широко використовуємо клітинну терапію.

Метод клітинної терапії або PRP терапія захворювань суглобів є одним з найсучасніших методів лікування даної патології. Суть метода в наступному. Проводиться забор венозної крові пацієнта в об’ємі 20 мл в спеціальну стерильну пробірку. Далі пробірка центрифугується протягом 15 хвилин. Відбувається розділення цільної крові на шари, що містять певні формені елементи крові. Для клітинної терапії нас цікавить шар плазми крові, збагачений тромбоцитами (PRP або Platelet-richplasma).

Доведено, що тромбоцити, окрім функції згортання крові, виділяють специфічні білки, так звані фактори росту. Вони активують рецептори, які стимулюють регенерацію, ріст і поділ клітин. Збагачена тромбоцитами плазма 100% біосумісна, не несе ризику зараження пацієнта, тому що вона отримана із його власної крові.

Показаннями до клітинної терапії в травматології та ортопедії є: артрози 1-3 ступеня, неінфекційні артрити, запалення зв’язок (лігаментити) і сухожиль (тендініти), пошкодження (надрив, часткові розриви, розтягнення) зв’язок, сухожилль та м’язів, захворювання опорно-рухового апарату (епікондиліти, плече-лопатковий періартрит, «п'яткова шпора»).

Для ефективного лікування артритів та артрозів, а також при реабілітації після атртроскопії суглобів ми рекомендуємо курс із 3-ох внутрішньосуглобових ін’єкцій 2 мл збагаченої тромбоцитами плазми з періодичністю 7 днів. Така ін’єкція має виконуватись в умовах стерильної перев’язочної і виключно кваліфікованим лікарем-ортопедом. Перед процедурою необхідно обстежити пацієнта (загальний аналіз крові, біохімія крові, коагулограма).

За 3 дні до забору крові рекомендуємо пацієнту дотримуватись дієти, їсти більше овочів і фруктів, менше жирної та гострої їжі, утриматись від паління та вживання алкоголю. Для більшої ефективності лікування в період між ін’єкціями плазми призначаємо протизапальні засоби та фізіотерапевтичні процедури. Зазвичай пацієнти відмічають покращення стану вже після першої ін’єкції.

Хоча ця процедура є безпечною і високоефективною, все ж вона має протипоказання. Клітинну терапію не проводять пацієнтам з зараженням крові (сепсис), порушеннями гемостазу (тромбози, порушення згортання крові), захворюваннями крові та органів кровотворення, а також пацієнтам з інфекційними артритами. 

Олег Адамович, лікар ортопед-травматолог, КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»