Активне довголіття: як громади Полтавщини реалізують заходи для здорового, насиченого та повноцінного життя мешканців

На чудовій локації як для роботи, так і для турботи про власне психологічне розвантаження, об’єдналися у межах реалізації українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» представники п’яти пілотних територіальних громад області – Білицької, Козельщинської, Котелевської, Опішнянської та Сенчанської. До обговорення долучилися представники органів місцевого самоврядування, сфери охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та громадського сектору.

Головною метою зустрічі було дізнатися про міжнародний і вітчизняний досвід, напрацювати дієві моделі підтримки людей старшого віку та визначити можливості для впровадження програм активного довголіття безпосередньо у своїх громадах.

Модераторами заходу стали Ніна Дурдикулиєва – регіональна координаторка Проєкту «Діємо для здоров’я» у Полтавській області, та Наталія Сідненко – секретар Котелевської селищної ради, виконувачка обов’язків голови.

Вітаючи учасників зустрічі, Ніна Дурдикулиєва підкреслила, що сьогодні довголіття розглядається не лише як більше років життя, а й більше життя в кожному році. «У кожній громаді важливо створювати умови та впроваджувати заходи, за яких люди старшого віку можуть залишатися фізично активними, спілкуватися, навчатися, реалізовувати власні здібності, брати участь у громадському житті та відчувати свою значущість», – підкреслила пані Ніна.

Наталія Сідненко повідомила, що Котелевська громада є громадою для л.дей різного віку. Серед понад 13,3 тисячі мешканців їхньої громади, 26,2% – люди віком 60 років і старше. У них мешкає 79 жителів віком 90+. Тобто активне довголіття для них є актуальною темою та можливістю для мешканців старшого віку бути залученим до життя громади щодня. «Наш підхід: активне довголіття – спільна справа громади», – відзначила пані Наталія та навела приклади такої міжсекторальної взаємодії у їхній громаді, коли люди старшого віку не лише отримують соціальну підтримку, а й навчаються, зміцнюють здоров’я та знаходять нові можливості для самореалізації.

Міжнародний досвід і навчання протягом життя

Особливу увагу учасників привернув виступ Світлани Нестулі – докторки педагогічних наук, засновниці Університету третього віку, виконавчої директорки ГО «Центр освіти дорослих Полтавщини».

У своїй презентації вона представила міжнародні практики активного довголіття, рішення, які вже довели свою ефективність, та можливості їх упровадження в територіальних громадах Полтавщини.

Наприклад, у Великій Британії поширюється практика соціального призначення, коли поряд із медичними рекомендаціями людям пропонують долучатися до спортивних секцій, творчих занять, садівництва та груп за інтересами.

У Франції значну увагу приділяють адаптації житла до потреб людей старшого віку та розвитку служб підтримки вдома.

Німеччина поєднує систему страхування догляду, реабілітацію та цифрові технології, які допомагають людям довше зберігати самостійність.

 Скандинавські країни демонструють ефективність моделі, за якої муніципалітети створюють безбар’єрне середовище, доступну спортивну інфраструктуру, розвивають цифрові послуги та університети третього віку.

Цікавими є й азійські практики. У Японії діють «Срібні центри зайнятості», які допомагають людям віком від 60 років знаходити тимчасову роботу відповідно до їхніх можливостей і досвіду. Це може бути наставництво для молоді, консультаційна діяльність, садівництво чи догляд за громадськими просторами.

У Китаї активно розвиваються університети третього віку, спортивні ініціативи та освітні програми. У Сінгапурі заохочують фізичну активність через державні програми, що використовують цифрові технології та систему винагород.

Спільна риса цих підходів – розуміння того, що здорове довголіття формується не лише в медичних закладах. Воно залежить від усього середовища, у якому живе людина: доступності послуг, можливостей для навчання, рухової активності, спілкування, праці та самореалізації.

«Сучасний підхід до старіння передбачає зміну самого ставлення суспільства до віку. Людина старшого покоління – це не лише отримувач соціальної допомоги, а й носій унікального життєвого досвіду, знань, професійних навичок і величезного потенціалу для розвитку громади», – йшлося в інформації пані Світлани.

Про досвід роботи Університету третього віку, що кілька років поспіль успішно діє на Полтавщині, розповіли керівниця проєкту Центру освіти дорослих Ольга Стефанюк та викладачка Віта Тереховська.  

Університет третього віку – простір, де люди старшого віку мають можливість продовжувати навчання, здобувати нові знання, розвивати здібності, спілкуватися та відкривати для себе нові захоплення.

За роки роботи Університет третього віку перетворився на масштабний освітній простір, де люди старшого покоління можуть здобувати нові знання, розвивати здібності, опановувати сучасні технології та знаходити однодумців.

Динаміка його розвитку промовиста. Якщо на початку вересня 2018 року навчання охоплювало 300 слухачів, то у вересні цього року їх вже стало близько восьмисот.

Зростає не лише кількість учасників, а й освітні можливості: у 2026 році діяли 20 груп за 43 освітніми програмами, до викладання залучили 47 викладачів.

Серед слухачів Університету третього віку є люди віком 80, 85 і навіть понад 90 років. Їхні історії переконливо свідчать: прагнення до знань, творчості та спілкування не має вікових обмежень.

Такі ініціативи доводять: прагнення пізнавати нове, розвиватися та бути активним не має вікових обмежень. Навчання протягом життя допомагає підтримувати інтелектуальну активність, розширювати коло спілкування та запобігати соціальній ізоляції.

Громади діляться досвідом: від оздоровчих ініціатив до волонтерства

Важливою частиною зустрічі став обмін практичним досвідом п’яти пілотних громад.

Представники Сенчанської, Козельщинської, Опішнянської, Котелевської та Білицької територіальних громад презентували ініціативи, які у них вже реалізуються на місцях або можуть стати основою для подальших проєктів.

Серед основних напрямів реалізації: оздоровчі та фізкультурні ініціативи, профілактичні програми та «Школи здоров’я», клуби активного довголіття, культурні й освітні заходи, соціальна підтримка людей старшого віку, збереження психічного здоров’я, молодіжні та волонтерські проєкти тощо.

Від ідеї до конкретного проєкту: громади шукають власні рішення

Результативною була робота в групах, коли учасники, а й перейняти цікаві ідеї, адаптувати успішні практики до місцевих умов та знаходити партнерів для спільної діяльності.

Працювали над розробленням моделей міжсекторальної взаємодії за чіткою схемою: формулювали проблему, мету, цільову групу, планували конкретні заходи, визначати партнерів, ресурси та очікуваний результат.

Кожна група мала визначити одну ключову проблему, запропонувати практичне рішення та окреслити головні кроки для його реалізації. Приміром, представники Білицької громади запропонували варіанти проведення зустрічей  рівний рівному, коли люди старшого віку допомагають один одному, та «Бабуся на годину», створити «Банк робіт в громаді». Сенчанська громада – проведення пісенного батлу, майстер-класів, виставок, виготовлення сувенірів. Котелевська – йогу під відкритим небом, простір вуличних тренажерів, челенжі здоров’я через соціальні мережі, прогулянки з тваринами. А Опішнянська – скандинавську ходьбу, ярмарки, навчання людей 60+ тощо. Козельщина – створити Простір поколінь.

Такий формат роботи дав можливість перейти від загального обговорення до конкретного планування. Адже для успішного впровадження програм активного довголіття важливо розуміти не лише те, що потрібно зробити, а й хто стане партнером, які ресурси можна залучити та як оцінити результат.

Рух, природа і турбота: активне довголіття на практиці

Теорія набуває особливого значення тоді, коли її можна відчути на практиці. Саме такою стала оздоровча частина зустрічі.

Учасники долучилися до теренкуру – оздоровчої прогулянки ландшафтним парком комплексу «Сапфір» з елементами скандинавської ходьби.

Захід супроводжували Світлана Фаткуліна – медичний директор КНП «Котелевський ЦПМСД», та Наталія Дудченко – директорка КЗ «Територіальний центр надання соціальних послуг Котелевської селищної ради».

Маршрут передбачав також відвідування реабілітаційного центру для тварин і птахів «Казковий Дім».

Ця частина програми стала гарною нагодою продемонструвати, що активне довголіття – це не обов’язково складні програми чи значні фінансові витрати. Це, зокрема, доступні можливості для руху, спілкування, перебування на природі, позитивних емоцій та залучення до спільних активностей.

Вивчення культурної спадщини – частина активного життя

Учасники зустрічі мали можливість ознайомитися з культурною спадщиною і традиціями Котелевської громади.

Про історико-культурні надбання розповів Ігор Корост – директор КУ «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради.

На гостей також чекав виступ колективу «Веселі панянки» та творчий майстер-клас «Котелевська панянка: мистецтво та традиції», організований за участю Тетяни Тертишної – начальника відділу культури, спорту та туризму Котелевської селищної ради, і Наталії Дудченко.

Учасникам зустрічі взяли участь у майстер-класі з розмальовки Котелевської панянки – традиційного місцевого різдвяного обрядового пряника. Кожен отримав дерев’яну «панянку» в подарунок як ялинкову прикрасу.

Знайомство з місцевими традиціями, творчість, народне мистецтво та культурне спілкування – важливі складові активного суспільного життя. Вони допомагають зберігати зв’язок поколінь, підтримувати відчуття приналежності до громади та відкривати нові можливості для самореалізації.

Здорове довголіття починається зі спільних дій

Завершилася регіональна зустріч обміном враженнями, ідеями та напрацюваннями, які представники громад зможуть використати у своїй подальшій роботі.

Головний висновок заходу – активне довголіття формується зусиллями самих мешканців. Спільними справами всієї громади, у якій важливі ініціативність місцевої влади, доступність медичних і соціальних послуг, можливості для навчання, фізичної активності, культурного розвитку, волонтерства та міжпоколіннєвої взаємодії.

На завершення регіональної зустрічі Ніна Дурдикулиєва подякувала усім її активним учасникам, а також Проєкту «Діємо для здоров’я», завдяки якому з’явилася ця чудова можливість спільно діяти для впровадження принципів активного довголіття, об’єднання досвіду, пошуку партнерства і напрацювання практичних рішень.

І головне – вік не повинен ставати причиною відмови від мрій, планів і нових починань. Адже громада, дружня до людей старшого віку, – це громада, у якій комфортно жити кожному поколінню. А здорове довголіття починається там, де людину цінують не за її вік, а за її досвід, можливості та бажання жити повноцінним життям.

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР»